Впровадження гендерної рівності у сфері освіти

Гендерне виховання

   Інтеграція до європейського співтовариства потребує істотної перебудови усіх соціальних інституцій та процесів на нових, демократичних принципах, вільних від будь - якої форми дискримінації, зокрема за ознакою статі. Такою є політика держав — членів Європейського Союзу, які проголосили одним з основних засобів демократизації суспільства політику гендерного мейнстримінгу. Саме тому в контексті європейського спрямування розвитку українського суспільства особливої значущості набуває впровадження у сфері освіти принципів забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

   Міжнародні організації визнають вирішальне значення освіти для розвитку особистості, суспільства, держави. В Україні реалізація державної політики та провадження просвітницької діяльності щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків здійснюються відповідно до Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» і спрямовані на: утвердження гендерної рівності; недопущення дискримінації за ознакою статі; застосування позитивних дій; запобігання та протидію насильству за ознакою статі, у тому числі всім проявам насильства стосовно жінок; забезпечення рівної участі жінок і чоловіків у прийнятті суспільно важливих рішень; забезпечення рівних можливостей жінок і чоловіків щодо поєднання професійних та сімейних обов’язків; підтримку сім’ї, формування відповідального материнства і батьківства; виховання і пропаганду серед населення України культури гендерної рівності, поширення просвітницької діяльності у сфері освіти; захист суспільства від інформації, спрямованої на дискримінацію за ознакою статі.

    Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1578 «Про затвердження плану заходів з реалізації зобов’язань Уряду України, взятих в рамках міжнародної ініціативи «Партнерство Біарріц» з утвердження гендерної рівності» Україна взяла на себе такі зобов’язання: розвиток інклюзивного та гендерно чутливого публічного простору, дружнього до сімей з дітьми та мало мобільних груп населення; забезпечення наскрізності принципів гендерної рівності в освіті; протидія домашньому та гендерно обумовленому насильству; зменшення розриву в оплаті праці жінок і чоловіків; удосконалення законодавства у сфері соціальних відпусток, пов’язаних із народженням дитини та доглядом за нею.

   Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2022 р. № 1163-р затверджено Операційний план заходів на 2022—2024 роки з реалізації Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року.

   Модернізація дошкільного виховання, перехід до особистісно – орієнтованої моделі взаємодії вихователя та дитини спрямовують педагогів на врахування освітніх потреб особистості дошкільнят. Оскільки особистість є статевою категорією, то пріоритети в освіті відкривають перспективи успішного навчання і виховання дітей різної статі.

Теоретичні засади гендерного виховання.

Інтеграція гендерного компоненту в системі дошкільної освіти

   Інтеграція – це система, що пропонує об’єднання, з’єднання, зближення навчального матеріалу в єдине ціле. Інтеграція є одночасно і метою і засобом. Як мета інтеграція допомагає дітям цілісно сприймати світ, пізнавати красу навколишньої діяльності у всій її різноманітності. Як засіб інтеграція сприяє набуттю нових знань.

       Визначимо насамперед сутність понять «гендер» і «стать».

      Стать – це сукупність тілесних, фізіологічних та поведінкових ознак, на підставі яких індивіда вважають хлопчиком (чоловіком) або дівчинкою (жінкою).

       Гендер – це соціально – психологічна стать людини, сукупність її психологічних характеристик особливостей соціальної поведінки, що проявляються у спілкуванні і взаємодії.

     Інтеграція гендерного компоненту у безперервну педагогічну освіту, на думку сучасних зарубіжних та вітчизняних теоретиків, є одним із визначальних факторів упровадження гендерного підходу в роботу закладів дошкільної освіти.

     Проблема гендерного виховання хвилює сьогодні багатьох педагогів, психологів. Інтерес обумовлений тим, що сучасні вимоги індивідуального підходу до формування особистості не можуть ігнорувати гендерні особливості дитини, так як це біосоціокультурні характеристики. Сучасні пріоритети у вихованні хлопчиків і дівчаток полягають не в закріпленні жорстких стандартів маскулінності і фемінності, а у вивченні потенціалу партнерських взаємин між хлопчиками і дівчатками, вихованні людського в жінці і чоловікові, щирості, взаєморозуміння, взаємодоповнюваності.

    Сучасні особистісно - орієнтовані позиції психології та педагогіки щодо ставлення особистості не можуть вважатися досконалими та ефективними, якщо в них не враховано специфіку статі.

   У старшому дошкільному віці триває розвиток тієї ланки самосвідомості, яка характеризує дитину як хлопчика чи дівчинку. Це можна спостерігати в щоденному вільному спілкуванні дітей, не започаткованому та не контрольованому дорослими, де вони реалізують відповідний спосіб поведінки, особливо, коли оточення різностатеве. 

  Важливим напрямом роботи педагогічних працівників є робота з питань врахування особливостей протилежних статей, входження дитини в систему культурних норм поведінки та взаємин між статями.

   Малюк сам активно черпає інформацію з навколишнього оточення про те, що його цікавить. Сучасний дошкільник статево соціалізується, отримуючи відповідні знання з потоку загальної інформації. Численні дослідники дотримуються думки, що ставлення до себе, до особи власної та протилежної статі у дитини складається не в результаті якогось курсу навчання, а внаслідок засвоєння основних життєвих принципів під впливом та за сприяння дорослих.

   Останні десятиліття у свідомості багатьох батьків виховання синів і доньок відрізнялося хіба щодо їхніх обов’язків у господарчих справах та силу впливу на них (із дівчатками треба бути лагіднішими, а із хлопчиками – суворішими).

   Інформація, яку батьки або педагоги надають дітям, відповідаючи на їхні запитання щодо статей та відносин між ними, має значення лише в тому разі, якщо дитина відчуває, що дорослі сприймають її як особистість з почуттям власної гідності, не іронізують і не лицемірять з нею.  

    Глибокий слід у свідомості дитини  залишають повсякденні спостереження за власними батьками. Малі бачать, як мама займається суто жіночими справами, а тато – чоловічими. Усе це допомагає хлопчикові або дівчинці зрозуміти власну статеву роль у житті. Якщо в родині панує щира, сердечна атмосфера, в дитини не виникатиме таємного бажання віддати перевагу одному з батьків. На всі дитячі запитання, включно й статевого характеру, слід відповідати точно, стисло, правдиво. 

  Психофізіологічні особливості хлопчиків та дівчаток варто обов’язково враховувати як необхідність у роботі з дітьми дошкільного віку.

       Перераховуємо декілька з них:

• у хлопчиків та дівчаток різна швидкість фізичного дозрівання;

• мозок хлопчиків більш асиметричний, ніж у дівчаток;

• дівчатка дисципліновані та зосереджені до практичних завдань та дій;

• дівчатка схильні діяти за алгоритмом, краще виконують знайомі завдання;

• у дівчаток емоції впливають на зростання загальної активності, хлопчики на емоційний фактор реагують короткочасно.

Важливо при врахуванні психофізичних особливостей враховувати такі педагогічні стратегії:

• надання змістових завдань з урахуванням статі дитини;

• враховувати особистий простір дитини в організації навчальної діяльності;

• враховувати способи сприйняття інформації;

• ініціювати спілкування з представниками протилежної статі задля розгортання сюжетно - рольової гри, об’єднання зусиль у колективній праці;

• працездатність хлопчиків та дівчаток упродовж заняття різна, активність дівчаток вища.

      Орієнтовна тематика занять для дітей середнього та старшого дошкільного віку дошкільного віку з питань формування гендерної культури особистості:

• «Ми – різні, ми – рівні»;

• «Я – хлопчик, я – дівчинка»;

• «Права та обов’язки кожного з нас»;

• «Дерево рівності»;

• «Я вибираю своє право на…»;

• «Що нас об’єднує  і в чому ми – індивідуальності».

Методичні рекомендації

щодо профілактики ґендерно обумовленого насильства,

виховання гендерної культури та гендерної рівності в системі освіти

• Проаналізувати нормативно-правові документи з профілактики, гендерно - обумовленого насильства, виховання гендерної культури.

• Посилити роботу у напрямку психологічної просвіти та підвищення психологічної компетентності всіх учасників освітньо - виховного процесу з питань профілактики гендерно - обумовленого насильства, виховання гендерної культури та гендерної рівності в системі освіти.

• Забезпечувати участь психологів у семінарах, конференціях, тренінгах з виховання гендерної культури, рівності в системі освіти.

• Здійснювати соціально - педагогічну, психологічну реабілітацію дітей, що опинились у складних життєвих обставинах.

            Навчальні заклади забезпечують:

• рівні умови для жінок і чоловіків під час вступу до навчальних закладів, оцінки знань, надання грантів;

• підготовку та видання підручників, навчальних посібників, вільних від стереотипних уявлень про роль жінки і чоловіка;

• виховання культури ґендерної рівності, рівного розподілу професійних і сімейних обов'язків.

       З метою впровадження принципів гендерної рівності в закладах дошкільної освіти бажано здійснювати наступні заходи:

• проводити дослідження психолого - соціальних аспектів ґендерного

виховання;

• проводити заняття гендерної рівності;

           Орієнтовна тематика занять гендерної грамотності:

• «Абетка рівності»;

• «Ми – різні, ми – рівні»;

• «Толерантність врятує світ»;

•  «Права та обов’язки кожного з нас»;

• «Небезпечні ґендерні стереотипи»;

• «Я захищаю себе від ґендерної дискримінації»;

• «Ґендерна роль у засобах масової інформації»;

• «Дерево рівності»;

• «Права людини і дискримінація»;

• «Я вибираю своє право на…»;

• «Я відстоюю свою позицію»;

•  «У колі ґендерних ролей»;

• «Жінка і чоловік – дві половинки людства»;

• «Я + Ти + Ми»;

• «Школа рівних можливостей»;

• «Він і Вона»;

• «Ґендер і влада».

Нормативна база

      Принцип гендерної рівності жінок і чоловіків та інтеграція гендерної політики регламентується міжнародною та національною нормативно – правовою базою чинного Законодавства України:

1. Декларацією прав людини ООН (1948);

2. Конвенцією ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (1979);

3. Пекінською платформою дій (1995);

4. Європейською хартією рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад (2006);

5. Угодою про асоціацію між Україною та ЄС (2014);

6. Цілями сталого розвитку (2015-2030);

7. Стратегією гендерної рівності Ради Європи (2018-2023);

8. Конституцією України, а саме,Стаття 3 Конституції закріплює рівність чоловіків та жінок в усіх сферах життя; ст.. 21, 24, 51; частина третя ст.. 24 Конституції України;

9. Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (2005, поточна редакція від 07.01.2018, підстава – 2229-VІІІ);

10. Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 7 січня 2018 (редакція від 01.01.2020);

11. Законом України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» (2012);

12. Законодавчих актів України: Кодексу про працю, Законів України

«Про зайнятість населення», «Про пенсійне забезпечення», «Про охорону праці» тощо;

13. Стратегією впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року та затвердження операційного плану заходів на 2022-2024 роки з її реалізації, затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2022 р. № 1163-р;

14. Концепцією Державної соціальної програми запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на період до 2023 року від 10 жовтня 2018 р.;

15. Концепцією комунікації у сфері гендерної рівності (Розпорядження КМУ від 16 вересня 2020 р. № 1128-р);

16. Гендерно – орієнтованою політикою Світового Банку, Міжнародної Організації Праці та інших міжнародних організацій, інституцій та неурядових громадських організацій («Мама-8б», «Ла-Страда», «Жіноча громада» тощо;

18. Резолюцією Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки. Мир. Безпека» та її суміжних резолюцій;

19. Наскрізною інтеграцією гендерного підходу в Рамкові програми ЄС з досліджень та інновацій – пакети програм «Горизонт-2020» і «Горизонт-Європа»;

20. Програмою рівних можливостей та прав жінок в Україні.

ОПЕРАЦІЙНИЙ ПЛАН

заходів на 2022—2024 роки з реалізації Стратегії впровадження

гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року

в Комунальному закладі дошкільної освіти (ясла – садок) № 288

Дніпровської міської ради 

План заходів 

Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 288 Дніпровської міської ради на 2022-2024 роки з реалізації Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 р.