Жовтневий район. ДНЗ № 288
 




Сторінка психолога

 

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ПСИХОЛОГА В ДНЗ
Проблема формування, збереження, зміцнення і відновлення здоров’я дітей була, є і завжди буде одною з головних у сучасній дошкільній освіті. Так, Конституція України (ст. 49), Закон України «Про дошкільну освіту» окреслюють обов’язки держави щодо піклування про збереження та зміцнення здоров’я дітей дошкільного віку, забезпечення їх психічного та фізичного розвитку. 
У Національній Доктрині розвитку освіти в Україні, Базовому компоненті дошкільної освіти йдеться про необхідність виховання в дитини ціннісного ставлення до життя, власного здоров’я та здоров’я інших людей як до найвищої індивідуальної та суспільної цінності. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» спрямована на всебічний розвиток та формування життєвої компетентності дитини, оптимальне використання максимальних можливостей віку, формування різних форм активності дитини, включаючи фізичну. 
Посилення уваги до проблеми зумовлене невтішними показниками здоров’я малят. Через економічні обмеження та матеріальну скруту, екологічні кризи більшість дітей в Україні живе у несприятливих соціально-побутових та психологічних умовах, що згубно позначається на їх здоров’ї. До причин, які зумовлюють відхилення у стані здоров’я дітей, відносяться: несприятливі соціально-економічні, побутові умови; недостатньо збалансоване харчування; формальний підхід до загартування; гіподинамія, неправильне регулювання динаміки фізичної, психічної та емоційної працездатності вихованців (упродовж заняття, дня, тижня, року); порушення режимів організації життя дітей – санітарно-гігієнічного, повітряного, світлового. Учені і практики все більше наголошують, що на здоров’я індивідуума негативно впливають не лише чинники зовнішнього середовища, а й спосіб його життя.
Тож, перед дошкільними освітніми закладами все глобальніше постає завдання розроблення здоров’я збережувальних та здоров’я формуючих технологій, які б сприяли не лише максимальному розвитку фізичного тіла дошкільнят, а й їх психіки, формуванню духовності, навичок комунікативності. Тобто, формували здоров’я як багатоскладову категорію, в яку входить фізична, психічна, духовна і соціальна складові. 
Визначимося із змістом даних понять. Здоров’я, за визначенням ВООЗ – це стан повного фізичного, психічного (духовного) та соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороби чи фізичних вад. Тому здоров’я розглядається як мета життя. Національною програмою «Діти України» визначено чотири аспекти здоров’я: 
фізичне здоров’я – як стан росту і розвитку органів і систем організму, основу якого складають морфологічні та функціональні резерви, що забезпечують адаптаційні реакції. Процес розвитку фізичного здоров’я передбачає удосконалення саморегуляції в організмі, гармонійну взаємодію фізіологічних процесів, максимальну адаптацію до навколишнього середовища;
психічне здоров’я - стан психічної сфери, основу якої складають статус загального психологічного комфорту та адекватна поведінка особистості. Психічне здоров’я включає високий рівень свідомості, розвитку мислення, великі внутрішні та моральні сили, що спонукають особистість до творчої діяльності;
духовне здоров’я – комплекс потреб, мотиваційної та інформативної сфери життєдіяльності, основу якого визначає система цінностей, настанов і мотивів поведінки індивіда в суспільстві;
соціальне здоров’я – це оптимальні, адекватні умови соціального середовища, що перешкоджають виникненню соціально обумовлених захворювань, соціальної дезадаптації та визначають стан соціального імунітету, гармонійний розвиток особистості в соціальній структурі суспільства. Виявляється в моральному самовладанні, адекватній оцінці свого «я», самовдосконаленні особистості в оптимальних соціальних умовах мікро- та макросередовища (родини, навчального закладу, соціальної групи тощо).
Здоров’я збереження розглядається як система заходів, що включає взаємозв’язок і взаємодію всіх факторів освітнього середовища, спрямованих на збереження й активне формування здоров’я, а також навчання здоровому способу життя дитини на всіх етапах її розвитку.
Найбільш сучасною і ефективною формою здійснення вищеозначеного є супровід, оскільки, не зменшуючи ролі активності особистості, супровід дасть можливість створювати умови для самопізнання й саморозвитку дитини; що не виключає, в разі необхідності, надання допомоги й підтримки дошкільникам та їх батькам. Саме супровід покликаний попередити можливі відхилення та ускладнення, орієнтувати на профілактичну діяльність, яка дає можливість спочатку виключити прояви дефектів. Тут існує принцип переходу від допомоги й підтримки до задіяння механізмів саморегуляції й саморозвитку всіх ланок, що беруть участь в даному процесі. 
В контексті здоров’я зберігаючої діяльності ДНЗ актуальним є здійснення медико-психолого-педагогічного супроводу розвитку вихованців за трьома взаємопов’язаними напрямками: медичним, психологічним та педагогічним. Дана робота охоплює питання адаптації дітей в соціумі, охорони й укріплення психофізичного здоров’я, забезпечення особистісного та інтелектуального розвитку вихованців, а також здійснення необхідної профілактики і корекції відхилень розвитку, взаємодії із сім’єю для забезпечення повноцінного розвитку дитини.
Виходячи з цього, в систему фізичного виховання дітей в дошкільному закладі, крім традиційних розділів «Фізкультурні заняття», «Фізкультура в повсякденні», «Фізкультурні свята та розваги», додається «Здоров’я зберігаюча діяльність».
Для найбільш ефективної реалізації медико-психолого-педагогічного супроводу розвитку вихованців в ДНЗ створюється медико-психолого-педагогічна служба. ЇЇ основне призначення - забезпечення психофізичного здоров'я й емоційного комфорту дітей; психологічний супровід дітей в період адаптації і створення сприятливих умов для розвитку особистості дитини. В складі служби, крім керівника, є медичний блок (лікар-педіатр та медичні сестри з масажу, ЛФК, фітотерапії), психологічний (психолог ДНЗ) та педагогічний блок (соціальний педагог, логопед, найбільш досвідчені в даному питання педагоги ДНЗ).

 

 

 

Казкотерапія

 

 

КАЗКОТЕРАПІЯ ЯК ТЕХНОЛОГІЯ

ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ

 

 
   Оцінна роль емоцій:
-               спонукати дитину до діяльності;
-               впливати на нагромадження та актуалізацію досвіду;
-               відчувати потребу в позитивній оцінці тих, хто оточує дитину;
-               отримувати визнання тих, хто оточує дитину, радіє за неï;
   Становлення емоційно-вольового розвитку дитини – це першочергове завдання, вирішення якого можливо за умови загальних зусиль психологів, педагогів та батьків.
   Емоційне благополуччя дітей залежить від: оцінки дорослого і думки однолітків.
   Використання казкотерапіï сприяє розвитку емоційної уяви, що є основною змістовою лінією загального психічного розвитку дитини.
  Казкотерапія – це:
-               мова спілкування з дітьми;
-               виховна система;
-               виховання і лікування.
  Принципи казкотерапіï:
-               принцип базових життєвих цінностей;
-               принцип Життєвої Сили;
-               принцип багатогранності;
-               зв'язок між реальностями.
   Етапи казкотерапіï:
-               спонтанне складання і передача історій;
-               етап наукового осмислення метафоричного матеріалу;
-               етап використання казки як технології, основного інструментарію психолого-педагогічноï роботи.
   Форми роботи з казкою:
-               розповідь від першої і третьої особи;
-               розповідь і придумування продовження казки;
-               складання казок дітьми;
-               лялькотерапія;
-               постановка і розігрування казок;
-               аналіз казок;
-               імідж-терапія;
-               малювання казок;
-               медитаціï за змістом казки.
   Можливості казкотерапіï в повсякденному житті:
-               пропонує цікаву діяльність на прогулянці;
-               проведення серіï дослідів;
-               допомагає дітям вивчити кольори;
-               закріплення рахунку;
-               виготовлення подарунків і вміння ïх красиво дарувати тощо.
   Казка допоможе:
-               підвищити самооцінку;
-               прищепити побутові навички;
-               зробити рутину святом;
-               позбавити дитину страхів;
-               врятуватися від капризів;
-               заспокоїтися і розслабитися;
-               виховувати, прищеплювати навички культури поведінки;
-               цінувати рідну природу;
-               гуманно і дбайливо ставитися до світу.
  Прогнозовані результати використання казки:
-               активно працюватиме інтуїція вихователя;
-               вихователь виявляє творчість.
  Вимоги до складання казок:
-               оберіть героя для своєï казки;
-               уявіть його собі живим і таким, який розмовляє;
-               поселіть його в незвичайне місце;
-               відмітьте:
·               куди він потрапив,
·               кого там зустрів,
·               що зробив,
·               що з ним трапилось,
·               як себе почував, що вирішив,
·               хто герою допоміг, а хто заважав,
-               як випутався герой та повернувся назад.
   Алгоритм складання сюжету для дітей раннього віку:
-               хто він (вона)?
-               Що трапилося з ним (нею) або що він (вона) зробили?
-               Чим закінчилася справа?
 
Найкраще закінчення казки: «Тут прийшла мама і пригорнула свого улюбленого малюка».

 

 

 

Готуй сани влітку або як підготувати дитину до школи

Розповідайте про школу, не прикрашаючи і не лякаючи. Згадайте свої шкільні свята, подарунки, сюрпризи, перші оцінки. Розповідайте, як приємно відчувати себе школярем.

Поговоріть про можливі взаємини з однолітками і вчителями, не залякуючи і не малюючи райдужних картин. Прочитайте і розберіть з дитиною такі теми: бесіда про ввічливих словах, про культуру поведінки і т.д. (Н. В. Дурова "Дуже важлива розмова ").

Постарайтеся дати зрозуміти дитині таке: якщо тобі раптом буде важко, я тобі обов'язково допоможу і обов'язково тебе зрозумію, і ми разом впораємося з усіма труднощами.

Грайте з дитиною в ігри Б. Нікітіна, абетки, доміно, конструктори та ін, вони універсальні і розвивають вміння, навички, які необхідні в школі.

Гуляючи в парку, лісі, розповідайте дитині про все, що оточує вас, а також дайте висловитися йому самому і уважно його слухайте. Розвивається допитливість, мова, вміння слухати.

Виконуйте завдання в зошитах - "подготовішкі", але не приймайте "в лоб" все те, що написано в них: "Намалюйте 20 кружечків і 30 паличок".

Враховуйте настрій дитини, її бажання займатися, його самопочуття і те, що в даному віці багато краще робити через гру.

Маленьким дітям необхідно читати вголос, однак змушувати дитини це робити не завжди просто, тому ми рекомендуємо читати те, що дитині цікаво, читати не тривалий час, по 5-10 хвилин, але кілька разів на день, по черзі - дорослий і дитина, закінчувати читання на найцікавішому місці, стимулюючи тим самим бажання повернутися до читання.

Бажаємо дітям та їх батькам гарного відпочинку літом та зустрічі з добрими вчителями в майбутньому навчальному році!

 Архипова Надія, arhipova_n@mic-realty.ru