Соборний район. ДНЗ № 288

 





Виховна робота

ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ

 

 

НАЦІОНАЛЬНО – ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ

 

Суть патріотичного виховання в дитячому садку полягає в тому, щоб посіяти і виростити в дитячій душі насіння любові до рідного будинку і сім’ї, рідної природи, до історії та культури рідного краю, країни в цілому, що створена руками рідних і близьких людей, руками співвітчизників.

Відповідаючи на вимоги часу, запити суспільства, у контексті розвитку духовного потенціалу дитини дошкільного віку одним із пріоритетних напрямів освітньої роботи ЗДО є патріотичне виховання.

Що таке патріотизм?

ПАТРІОТИЗМ – це почуття приязні, відданості, відповідальності до своєї Батьківщини, тому дитину ще в дошкільному віці необхідно навчити бути приязною (до чого – небудь, бути відповідальною в її малих справах, учинках).

Перш ніж дитина навчиться співпереживати бідам та проблемам Батьківщини, вона повинна навчитися співпереживання взагалі як людського почуття. Захоплення просторами країни, її красою та природними багатствами виникає тоді, коли дитину навчили бачити красу безпосередньо навколо себе (калина біля вікна, чорнобривці на квітнику). Також, перш ніж людина навчиться працювати на користь Батьківщини, необхідно навчити її добросовісно виконувати  трудові доручення, прищеплювати любов до праці.

ПАТРІОТИЗМ – це ставлення людини до:

  1. Природи рідного краю, рідної країни;
  2. Людей, які живуть у рідній країні;
  3. Моральних цінностей, традицій, звичаїв, культури;
  4. Державного устрою.

Формування патріотизму передбачає здійснення таких основних завдань:

  • формування любові до рідного краю (причетності до рідного дому, сім’ї, дитячого садка, міста , країни);
  • формування духовно – моральних взаємин;
  • формування любові до культурного спадку свого народу;
  • виховання любові, поваги до своїх національних особливостей;
  • почуття власної гідності як представників свого народу;
  • толерантне ставлення до представників інших національностей, до однолітків, батьків, сусідів, інших людей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета нашого виховання полягає не тільки в тому, щоб виховати людину-творця, людину-громадянина,

 Ми повинні виховати людину, яка зобов’язана бути щасливою.

 (А.С.Макаренко)

Єдність і взаємозв'язок завдань

виховання дошкільників

 Людина не розвивається і не виховується за окремими напрямами. Платон стверджував: «Ніхто не стає хорошою людиною випадково». Усі складові частини виховання об'єднані перш за все метою. Фізичне, розумове, моральне, трудове, естетичне виховання мають загальну спрямованість — формування повноцінної особистості дитини, розвиток її індивідуальності, підготовку до навчання в школі. Як зазначав К. Ушинський, єдиних виховних рецептів не буває і не може бути, і неможливо знайти хоча б один педагогічний засіб, у якому б не було шкідливих і корисних сторін і який не міг би дати в одному випадку корисних результатів, в іншому — шкідливих, у третьому — ніяких.

Кожен виховний засіб впливає на всі аспекти розвитку особистості дитини. Неможна змушувати дитину до конкретної діяльності, не зважати на її стан, інтереси і потреби. «Беззмістовне керівництво особистістю дитини ніколи не минає без серйозних наслідків і позначається іноді на всьому її житті», — стверджував П. Лесгафт.

У взаємозв'язках фізичного, розумового, морального, трудового, естетичного виховання виникають нові його можливості. Йдеться передусім про такі виховні напрями:

— патріотичне виховання. Спрямоване на виховання любові до Батьківщини, рідного народу, в дусі миру і взаєморозуміння з іншими народами;

— екологічне виховання. Має на меті формування основ екологічної культури дитини, навичок природоохоронної діяльності;

— економічне виховання. Покликане прищеплювати повагу до результатів праці дорослих, розвивати бережливе ставлення до часу, знарядь праці, формувати вміння планувати власну трудову діяльність, свої доходи, раціонально їх використовувати;

— статеве виховання. Його завданнями є формування усвідомленого ставлення до своєї та протилежної статі, навичок відповідної поведінки, ознайомлення з елементами статевої гігієни.

Кожен напрям виховання має свої завдання, засоби і методи, які реалізуються в контексті головних складових частин виховання (фізичного, розумового, морального, трудового, естетичного). Наприклад, формування екологічної культури починається з прилучення дитини до світу природи в процесі її раціонального виховання, завдання якого полягає в ознайомленні дошкільників з навколишнім світом. Виховання любові, гуманного ставлення до живого, в тому числі до об'єктів природи, є завданням морального виховання тощо.

Багато є спільного в засобах і методах виховання. Наприклад, головний засіб патріотичного виховання (ознайомлення дітей із сім'єю, родом, рідною країною) має спільність із засобами морального виховання, у системі якого в ознайомленні з найближчим для дитини оточенням полягає виховання гуманних почуттів.

Отже, всі складові частини виховання можуть бути успішно реалізовані лише в єдності та взаємозв'язку. Особистість дитини — не сукупність окремих якостей, а єдине ціле, елементи якого, взаємодіючи, утворюють неповторну індивідуальність.

Час дошкільного дитинства є найоптимальнішим для розвитку особистості дитини, кожен рік якого є важливою сходинкою її зростання, що дало підстави назвати його «золотою порою життя». У цьому віці дитина особливо потребує повноцінного спілкування з дорослими і однолітками, можливості самовияву, задоволення потреб, турботи про її щастя. Досягнуть успіху у вихованні ті батьки і педагоги, які гуманно, терпляче і вміло пов'язують вирішення завдань виховання дитини з її розвитком.

Наші дошкільнята вміють добре дружити, грати і працювати!

 

  

Дружба – це завжди радість!

 

Справжній лікар!

 

Ми дуже працьовиті!